22 апреля 2016 года в Вознесенском Доме Культуры совместно с сельской библиотекой была организованна встреча с воином АТО в формате живого диалога «Посвящаем воинам АТО».

 

   Встреча была посвящена мужеству и доблести  участникам АТО на востоке Украины. На встречу был приглашен участник боевых действий в антитеррористической операции житель села Вознесенка Сахацкий Игорь Анатольевич. Он служил по мобилизации с 2.02.2015 по 28.03.2016 года в 30-й бригаде. Служба проходила в Светлодарской дуге в должности Заместителя командира взвода.

 

    В ходе диалога были подняты различные вопросы от участия боевых действий до проблем армии. Наш земляк рассказал о том, что военнослужащие на востоке Украины воюют за свои семьи и свою страну .

 

    

Веселые проводы зимы, озаренные радостным ожиданием близкого тепла, весеннего обновления природы отмечаются празднованием масленицы.
Это — самый веселый, народный и сытный праздник, длящийся целую неделю.
Масленица — древний славянский праздник, доставшийся нам в наследство от языческой культуры, сохранившийся и после принятия христианства. Масленица была воспринята христианской церковью фактически как религиозный праздник и получила название Сырной, или Сыропустной недели, но это не изменило ее внутренней сути. Масленица приходится на неделю, предшествующую Великому посту. Поэтому в это время человек отводит душу в преддверии тяжелого и длительного Великого поста. Масленица — это, прежде всего, обильная и сытная пища. Поэтому нет ничего зазорного в том, чтобы в это время полакомиться, отведать самых разнообразных блюд и не отказывать себе ни в чем. В традиционном быту всегда считалось, что человек, плохо и скучно проведший масленичную неделю, будет неудачлив в течение всего года. Безудержное масленичное чревоугодие и веселье рассматриваются как магическое предвестие будущего благополучия, процветания и успеха во всех деловых, домашних и хозяйственных начинаниях. Начало Масленицы колеблется от 3 февраля (т. е. 21 января по старому стилю) до 14 марта (1 марта по старому стилю).
Даже блины, непременный атрибут масленицы, имели ритуальное значение: круглые, румяные, горячие, они являли собой символ солнца, которое все ярче разгоралось, удлиняя дни.

13  марта в нашем родном селе Вознесенка, в день Прощеного воскресенья провели масленицу. На празднике водили хороводы, проводили  конкурсы, угощали блинами и конечно сожгли "Чучело Масленицы".

 

Сьогодні, 25 лютого, читачі   та гості  нашої бібліотеки познайомились з творчістю великої поєтеси Лесі Українки. Про неї всі багато чули, знали, але на нашому маленькому святі гості познайомились з нелегким життям поєтеси, з її ліричною поєзією, де всі відчули глибоку любов до рідної землі, неньки України.Також була запропонована книжкова виставка "У тім краю де серця рідна пристань". Та була представлена мультимедійна презентація " Життєвий шлях Лесі українки"

 

 

Ні долі, ні волі у мене нема,

Зосталася тільки надія одна:

Надія вернутись ще раз на Вкраїну,

Поглянуть іще раз на рідну країну,

Поглянути ще раз на синій Дніпро, –

Там жити чи вмерти, мені все одно,

Поглянуть іще раз на степ, могилки,

Востаннє згадати палкії гадки…



                                                           

                                                                               Леся Українка

 

 

 

 

 

Шановні читачі!

Вознесенська сільська бібліотека запрошує Вас відвідати нашу бібліотеку і познайомитись з новими надходженнями. До Вашої уваги нова рубрика "Для Вас жінки - цікаві книжки".

Це захоплюючі історичні романи. На Вас, любі жінки чекають неймовірні пригоди, сильні почуття і нові відкриття.

Також серед новинок книги жанру - детектив. Це книги сучасних авторів : А.Воронін, А.Галкін, В.Доценко, Ю.Шилова, Д.Донцова та іншіх.

Шановні читачі, поспішайте до бібліотеки, на Вас чекає неосяжне море цікавого і захоплюючого.

 

                        День пам’яті жертв голодоморів

Минуло 82 роки з часу однієї з найжахливіших трагедій в історії українського народу — Голодомору 1932-1933 рр., який поглинув мільйони життів. Йдеться про масовий штучний голод на території Української РСР (окрім семи західних областей, Криму і Південної Бесарабії, які тоді не входили до УРСР) та Кубані, більшість населення якої становили українці. Його супроводжували насильницька колективізація сільського господарства, «розкуркулення» селян, грабіжницька хлібозаготівельна компанія, конфіскація майна, штрафи, насаджування грошових і продуктових повинностей, масовий терор на селі.
Винищення голодом — це свідома і цілеспрямована політика сталінського уряду, це карально-репресивна акція, яка була спрямована на упокорення українських селян. удушення їх життєвої віри. Селянство одночасно обезголовлювалось: знищувалась вільнодумна інтелігенція.
Економічні, політичні, демографічні, морально-етичні, соціально-психологічні наслідки цієї акції були жахливими. В українському селі наступив апокаліпсис...
Існують документальні історичні факти, які підтверджують жахливі факти канібалізму, трупоїдства, вживання м'яса дохлої худоби і домашніх тварин, масового самогубства та розладів людської психіки. Події тих страшних років сучасний українець не може навіть уявити. Дико і моторошно, наприклад, думати, що мати зарубала найменшого сина, щоб нагодувати ним п’ятьох старших; що люди божеволіли від безвиході, ховали жменьку пшенички десь там на городах у сирій землі…
Жертвами голодомору 30-х рр. в Україні, за підрахунками українських та зарубіжних дослідників трагедії, стали від 6 до 8 млн людей. Голодомор зруйнував українське село, яке зберігало традиції великої родини. А це означає, що було зруйновано потенціал дітонародження, що в майбутньому призвело до зменшення кількості населення і до сьогоднішньої ситуації, коли в Україні смертність перевищує народжуваність.
Більше ніж півстоліття компартійний режим приховував правду про причини і небачений масштаб злочину проти українського народу. Радянська влада не шкодувала коштів, щоб приховати наслідки голоду від всього світу. Дослідження цієї трагедії розпочалося наприкінці 80-х років. Завдяки таким історикам-дослідникам, як Роберт Конквест, Джеймс Мейс, Станіслав Кульчицький, Дмитро Соловей та ін., сьогодні громадськість має можливість ознайомитись зі справжніми цифрами й фактами трагедії, із механізмом її організації й реальними масштабами, архівними матеріалами й секретними документами. Сьогодні ми знаємо, що Голодомор ніколи не стане для нас історичною минувшиною, адже нестерпний біль шматує пам'ять не тільки очевидців, але й наступні покоління. Наш обов'язок, особливо обов'язок молоді — вшановувати, увічнювати пам'ять про вбитих українців і пам'яттю зберігати духовну єдність поколінь.

В Вознесенській бібліотеці до Дня памяті жертв голодомору запропонована книжкова виставка

      

"Не забуваємо тих, хто хотів жити..."

20 листопада в Вознесенській сільській бібліотеці була проведенна презентація стенду-памяті Героїв Небесної Сотні:

"Небесна Сотня вічна память"

 

Учасники зібралися, щоб в скорботі схилити низько голови перед пам’яттю людей різного віку, яких було вбито у мирний час ХХІ століття. До уваги присутніх було продемонстровано відео «Молитва за Україну».

 Євромайдан - це був надзвичайно важкий іспит для України, коли українці продемонстрували свою європейськість, гідність, своє прагнення до свободи. Хвилиною мовчання було вшановано Героїв Небесної Сотні.

 Учасники Революції Гідності, учасники АТО на сході України показали і продовжують показувати приклад патріотизму, мужності, гідності українського народу.

 

ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ! Саме цими словами презентацію  з нагоди відзначення в Україні Дня Гідності та Свободи було завершено!

                                                                     

 

9 листопада, День української писемності та мови - свято рідної мови. Першим до нас приходить слово... З колисковою материнською піснею, тихою казкою, доброю ласкою. "Мама, тато, баба, льоля, киця, жижа", - лепече дитина. Які дивні перші двоскладові слова! А потім знання зі словесності поширюються. Дитина спинається на ноги, пізнає за день десятки нових слів, звучних та красивих: сонечко, квітка, вода, трава... Світ - мов казка. І пізнаємо ми його за допомогою слова. За допомогою слова відкриваємо таємничість і складність інших наук: географії, історії, біології, фізики, математики...
Отже, словесність - початок усіх наук. Вона джерело, звідки починається струмок, який ширшає, набирає сили і розливається могутньою рікою.
Адже, слово до слова - зложиться мова!..

В нашій бібліотуці читачам була запропонована книжкова виставка

"Рідна мова - спільне надбання нації"

де кожен міг познайомитись з книгами про рідну мову.